Релігійна нетерпимість є більшою проблемою, ніж расизм – дослідження
- Андрій
- 15 лист. 2020 р.
- Читати 1 хв
Про це повідомляє The Guardian.

Дослідження Кембридзького інституту Вульфа свідчить, що люди значно терпиміші до представників інших рас чи національностей, ніж до прихильників "чужих" релігій.
Інститут Вульфа, дослідницький центр Кембридзького університету, який спеціалізується на релігійних студіях, два роки досліджував питання релігійної нетерпимості. Дослідники дійшли висновку, що релігійна ідентичність є "червоною лінією" у питанні терпимості людей до оточуючих.
У дослідженні взяли участь 11 тисяч жителів Англії та Уельсу. Майже три чверті респондентів, які не є чорношкірими або азійцями, сказали, що не відчувають дискомфорту, коли їх близький родич одружується з людиною з іншої раси, але лише 43% не мають проблем з тим, що близький родич одружується з мусульманином.
Крім того, дослідження показало, що слово"мусульманин" викликало більше негативних асоціацій, ніж слово "пакистанець", хоча переважна більшість пакистанців, що проживають у Британії є мусульманами.
Вчені виявили, що мусульмани найчастіше є предметом негативного ставлення інших релігійних груп, але, своєю чергою, найчастіше ставляться негативно до людей з інших релігій.
Дослідження також виявило, що ставлення до релігійних меншин значно міняється зі зміною поколінь. Зокрема, найбільш нетерпимими виявилися люди віком понад 75 років, в той час, як молодь, в тому числі й мусульманська, проявляє значно більше свободи у ставленні до інших релігій.
Що відомо
Бельгія депортувала п'ятьох данських ультраправих активістів і заборонила їм в'їзд на рік через наміри спалити Коран у переважно мусульманському районі Брюсселя.
У французькому місті Конфлан-Сен-Онорін неподалік Парижа, чоловік обезголовив учителя історії Самуеля Паті, вигукуючи ісламістські гасла.
Як пише Le Figaro, убитий Самуель Паті на уроках розповідав студентам про свободу слова та показував карикатури на пророка Мухаммеда. Так, він використав карикатури журналу Charlie Hebdo як приклад свободи вираження думки.
Comments