Риси характеру обмеженої людини

Джерело: lifedeeper.ru

Ще Шекспір попереджав - важливо обережніше вибирати оточення!

Дурість схожа на заразну хворобу, - попереджав Шекспір, тому важливо розважливіше вибирати оточення. Але як зрозуміти, кого потрібно уникати? Та й чи потрібно це насправді?

Ознаки дурості і як вона може завадити отримувати задоволення від життя

Ось що говорить психолог Марина Тихонова. Я людина гуманістично налаштована, тому впевнена, що дурість - це тимчасовий стан душі, щось на кшталт незрілості немовляти. Проте не думаю, що помилюся, якщо скажу, що через власну дурість багатьом живеться не так весело, як би хотілося. А їх близьким - тим більше.

Давайте з'ясуємо, в чому проявляться дурість і як вона мое завадити отримувати задоволення від життя нетільки тим, хто має справу з такою людиною, але й самій цій людині.

1. Дурень говорить тільки про себе

Будь-яке спілкування передбачає діалог, і дорослій людині зазвичай зрозуміло, що це спосіб обміну інформацією. Обміну, а не нав'язування. Буває, звичайно, що людині треба виговоритися, коли щось сталося,- з ким не буває. Проте, якщо йдеться про паталогічне соло, коли у співрозмовника немає можливості вставити хоча б слово і тим більше щось розповісти, ми маємо справу з дурнем.

І не розказуйте мені про нарцистичну особистість. Все, що в цьому випадку має значення, - людина не зрозуміла, що вміння слухати - важливий ресурс у процесі отримання життєвого досвіду. До того ж ця риса дуже цінна під час дружнього спілкування.

А якщо слухаю тільки я - чому не когось цікавішого? Хороших лекторів зараз багато.

2. Людини багато, вона галаслива

Одразу ж скажу, що випадки особливої, гучної харизми - але тоді не виникає запитань на кшталт "А може, він просто дурень?". Я говорю не про них, а про тих нерозумних людей, замінюють інтенсивністю відсутність глибини і змісту.

Уявіть: ресторан, приглушене світло, люди спілкуються, у когось тиха романтична зустріч. Подекуди збільшується звук: засміялися, зустрічають когось...

І раптом серед цього затишного шуму - настирливий голос дами, яка розказує своєму співрозмовнику подробиці особистого життя. І вже ніхто з присутніх не може бути осторонь. Нам не хочеться слухати, тим більше, це нецікаво, нерозумно, примітивно...

Але так вже влаштований наш мозок: ми змушені звертати увагу на різкі звуки, адже від цьогоможе залежати наше життя. І ось вже весь ресторан знає подробиці розлучення...

Окремим щасливчикам із ноутбуком простіше - у них є навушники і вони, скоса поглядаючи на порушницю звукового режиму, поспішають розплутати провідки. Закохана пара швидко оплачує і втікає: у них все тільки починаться, і чужі розлучення - недоречна тема.

Дама замовляє ще вина, стає все галасливішою. Про її дурість почули вже всі, хто сидить на терасі... Мимоволі згадуються правила етикету. Вони, як інструкції з експлуатації чайника, найчастіше - захист від дурня. Демонстрація дурня в собі.

3. Дурень ігнорує потреби співрозмовника

Чи цікаво йому? Чи не втомлений він? Можливо, йому потрібно відійти, але йому ніяк не вдаться потрапити у принагідну паузу? На одному диханні така людина заповнює собою увесь простір.

Особливо складно бути делікатними людям, котрі бояться образити, бути недоречними. Відсутність потреби зворотного зв'язку говорить про інфантильну впевненість у своїй правоті.

Такі співрозмовники схожі на ще не наділену емпатією дитину, яка не може зрозуміти, що мама втомилася тягнути її на санках вже вісімнадцятий кілометр. Так і вони, з одного боку, ніби дають зрозуміти: "Якщо тобі щось не подобаться, просто скажи". А з іншого - ага, спробуй, скажи.

4. Дурень всього боїться

Туди не піду - там те. Сюди не буду - там це. Але постійний пошук зони безпеки і комфорту заважає еволюції. Будь-який жвавий розум цієї еволюції прагне і знаходить способи самостійно домовитися із своїми страхами, або попросити про допомогу.

Нерозумно дозволяти страхам диригувати життям. Є і зворотній бік медалі - людина кидаться в бій, не прорахувавши усі ризики і не співставивши їх зі своїми силами.

Скільки дурниць зроблено в куражі! Але мені цей другий тип "вершників без голови" все ж ближчі, ніж "почекуни", які всього побоюються.

Щось здійснюючи, людина отримує досвід, хай навіть негативний, отримує якусь мудрість. А які досвід і мудрість у людини, яка залишаться у чотирьх стінах і з нудьги екпериментує тільки з пошуком кращого телеканалу?..

5. Дурень не сумніваться в своїх директивах

На мою думку, це вершина дурощів. Подивіться на будь-яку галузь науки, як змінювалися уявлення з плином часу. Щось вважалося правильним, безсумнівним, а потім якесь одне відкриття перевертало всю систему знань і минулі переконання за один день перетворювалися в старі забобони.

До того ж ригідне мислення не вміє бути гнучким і брати до уваги нові знання, - прямий шлях до Альцгеймера. Так говорять сучасні дослідження. Але хтозна, можливо ще передумають...

6. Дурень ділить речі на чорне і біле

Категоричність директив, особливо помножена на впертість, - ще одна ознака дурня. Промахнувся мимо повороту - в тебе топографічний кретинізм. І все, ти тепер на все життя таким і залишишся. Невизнання напівтонів, особливостей контексту і ситуації - це вже точно не властиве розумним людям.

...Цей текст - приклад такого поділу. Ділити людей на дурнів і розумних - дуже нерозумно. Адже у кожної людини є своя історія та досвід, які привели до того, що на теперішньому етапі свого життя людина говорить тільки про себе, не звіряється із співрозмовником чи потрапляє у полон страху.

Кожен з нас інколи може поводитися нерозумно, тому найкраще, що ми можемо зробити, - спрямувати увагу на своє внутрішнє життя і дарувати максимум доброзичливості оточенню.

За матеріалами: econet.ru